INTEGRATION OR DISINTEGRATION: EURO-ZONE REFORM LESSONS

Мета дослідження – аналіз ендогенних дестабілізуючих і дезінтеграційних тенденцій в рамках кризи Європейського валютного союзу, яка переросла в кризу реальної економіки, що охопила водночас декілька країн-членів ЄС. Досягнення даної мети потребує звернення до низки теоретичних та історичних уроків,...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Mìžnarodnì vìdnosini: teoretiko-praktičnì aspekti (Online) 2019-01, Vol.4, p.104
1. Verfasser: Revenko, Anatolii
Format: Artikel
Sprache:ukr
Schlagworte:
Online-Zugang:Volltext
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Beschreibung
Zusammenfassung:Мета дослідження – аналіз ендогенних дестабілізуючих і дезінтеграційних тенденцій в рамках кризи Європейського валютного союзу, яка переросла в кризу реальної економіки, що охопила водночас декілька країн-членів ЄС. Досягнення даної мети потребує звернення до низки теоретичних та історичних уроків, які вказують на важливу дилему для виживання європейського проекту в майбутньому. Методи дослідження: системний до дослідження країн-суб'єктів Єврозони, учасників інтеграційного проекту та дезінтеграційних впливів; інституційний підхід до виявлення та аналізу дисфункційної інституційної конфігурації в рамках Європейського валютного союзу. Важливе значення для дослідження проблем економічної інтеграції і дезінтеграції займає використання принципів загальнонаукової методології, що включають комплексний підхід до вирішення проблем, який передбачає загальне бачення руху капіталу в контексті європейського інтеграційного проекту, а ще застосування методів логічних моделей, індукції та дедукції, єдності логічного та історичного в розвитку об'єкта дослідження, щоб підтвердити синергічний ефект історичних і теоретичних уроків. Головні результати і висновки дослідження полягають у тому, що сформульовано чітку і важливу дилему для виживання європейського економічного проекту: створення політичного союзу з функціонуючою інституційною конфігурацією федеральних держав, або повторна націоналізація безлічі політичних сфер (фінансовий контроль і обмеження, грошовий суверенітет, торговельна політика тощо). Беручи до уваги історію Єврозони, важливо розуміти, що виникла ситуація, яка більше нагадує не конфліктну, а латентну дезінтеграцію, котра замість однократного спалаху конфліктів спостерігається і точиться тривалий період.
ISSN:2616-745X
2616-7794
DOI:10.31866/2616-745x.4.2019.177642