Спектрофотометричне дослідження механізмів зв’язування аналогів цитидину і бромистого етидію з ДНК

Для з’ясування механізмів зв’язування цитидину і його біологічно активних похідних з ДНК досліджено їхню взаємодію з ДНК у присутності інтеркалятора бромистого етидію (ЕБ). Здійснено детальний спектрофотометричний аналіз електронних спектрів поглинання сумішей ЕБ–ДНК за присутності цитидину і його аналогів у широкій області довжин хвиль і концентрацій ДНК. Аналоги цитидину, що містять додатковий атом азоту у гетероциклі (6AZC, AZAfur та AZAxyl), конкурують з ЕБ за місця зв’язування на ДНК. Константи асоціації і величини місць зв’язування утворюваних комплексів для цих похідних розраховано нами за допомогою програм оптимізації спектрів поглинання сумішей ЕБ–ДНК–нуклеозид COMP та DALSMOD. Немодифіковані по цитозиновому кільцю нуклеозиди (цитидин та Ara-C) не є конкурентами ЕБ за місця зв’язування на ДНК, але у їхній присутності змінюється характер концентраційних залежностей кривих титрування в області низьких концентрацій ДНК. Це можна пояснити впливом зазначених нуклеозидів на структурні та конформаційні зміни матриці ДНК за присутності ЕБ в області низьких значень P/DЕБ, де P/DEБ – відношення загальних концентрацій ДНК та EБ.