METHOD FOR DIAGNOSING POSTOPERATIVE BILIARY PERITONITIS

A method for diagnosing postoperative biliary peritonitis provides for assaying the direct bilirubin and total cholesterol in the exudate from peritoneal cavity. The samples are taken from the drainages installed in the primary surgery or after the exploration of the central or counteraperture wound. When the content of the direct bilirubin and total cholesterol in the exudate exceeds at least three-fold the serum content with the normal preoperative bilirubin or equals the serum content with preoperative hyperbilirubinemia, the approaches for the treatment and the diagnostics should be revised extending the indications for the diagnostic relaparoscopy, repeated exploration of the central or counteraperture wound for defining and substantiating the reliable indications for relaparotomy. Способ диагностики послеоперационного желчного перитонита предусматривает определение в экссудате из брюшной полости из дренажных конструкций, установленных во время первичного оперативного вмешательства или после ревизии центральной или контрапертурной раны, содержания прямого билирубина и общего холестерина: если их концентрация в исследуемом экссудате превышает трехкратное сывороточное содержание при нормальных показателях билирубина до операции и равна их сывороточным значениям при наличии гипербилирубинемии до операции, то необходимо менять лечебно-диагностическую тактику, расширяя показания к диагностической релапароскопии, повторной ревизии центральной и или контрапертурной раны для определения и обоснования достоверных показаний к релапаротомии. Спосіб діагностики післяопераційного жовчного перитоніту передбачає визначення в ексудаті з черевної порожнини з дренажних конструкцій, встановлених під час первинного оперативного втручання або після ревізії центральної чи контрапертурної рани, вмісту прямого білірубіну та загального холестерину: якщо їх концентрація в досліджуваному ексудаті перевищує трикратний сироватковий вміст при нормальних показниках білірубіну до операції та дорівнює їх сироватковим значенням при наявності гіпербілірубінемії до операції, то необхідно змінювати лікувально-діагностичну тактику, розширюючи покази до діагностичної релапароскопії, повторної ревізії центральної і/або контрапертурної рани для визначення та обґрунтування достовірних показів до релапаротомії.