METHOD FOR EVALUATION OF EFFECTIVENESS OF TREATMENT OF DIABETIC NEPHROPATHY

Method for evaluation of effectiveness of treatment of diabetic nephropathy includes evaluation of decrease of the levels of micro-albuminuria, proteinuria, rate of glomerular filtration before and after treatment course. One determines the levels of interleukin -1 , interleukin-10, gamma-interferon and transforming growth factor in blood serum of patients in dynamics of treatment. One calculates the ratio of gamma-interferon/interleukin-10 as characteristic of immune-inflammatory activity. If the levels of interleukin -1 , gamma-interferon and transforming growth factor are decreased 1.5 times and more compared to initial level, or come to control values, and the level of interleukin-10 increases and the ratio gamma-interferon/ interleukin-10 decreases to control values, treatment is evaluated as effective. At absence of change of the levels of activity of those ferments after the course of treatment or at presence of negative dynamics of those treatment is evaluated as non-effective. Способ оценки эффективности лечения диабетической нефропатии включает оценку снижения уровней микроальбуминурии, протеинурии, скорости клубочковой фильтрации до и после проведенного курса лечения. Определяют уровни интерлейкина-1β, интерлейкина-10, гамма-интерферона и трансформирующего фактора роста β в сыворотке крови пациентов в динамике лечения. Рассчитывают соотношение гамма-интерферон/интерлейкин-10 как показатель иммуновоспалительной активности. Если уровни интерлейкина-1β, гамма-интерферона и трансформирующего фактора роста β снижаются в 1,5 раза и больше относительно исходного уровня, или достигают контрольных значений, а уровень интерлейкина-10 повышается и уменьшается соотно� Спосіб оцінки ефективності лікування діабетичної нефропатії включає оцінку зниження рівнів мікроальбумінурії, протеїнурії, швидкості клубочкової фільтрації до та після проведеного курсу лікування. Визначають рівні інтерлейкіну-1β, інтерлейкіну-10, гамма-інтерферону та трансформуючого фактора росту β у сироватці крові пацієнтів у динаміці лікування. Розраховують співвідношення гамма-інтерферон/інтерлейкін-10 як показник імунозапальної активності. Якщо рівні інтерлейкіну-1β, гамма-інтерферону та трансформуючого фактора росту β знижуються в 1,5 рази і більше від вихідного рівня або досягають контрольних значень, а рівень інтерлейкіну-10 підвищується та зменшується співвідношення гамма-інтерферон/інтерлейкін-10 до контрольних значень, то лікування оцінюють як ефективне. За відсутності змін рівнів