METHOD FOR THE DETERMINATION OF RETAINED STRENGTH OF AN AIRCRAFT STRUCTURE IN FLIGHT AT OCCURRENCE OF DAMAGES OF STRUCTURE, WITH FIGHTING ONES INCLUDED

A method for the determination of retained strength of an aircraft structure in flight at occurrence of damages, with fighting ones included, wherein one measures simultaneously overloads in the aircraft mass center, at the end and middle sections of the wing, by value of that conclusion is made on load and defectiveness of structure. One measures frequency of natural/autoresonance vibrations of the wing with summing values of overloads measured in the aircraft mass center, at the ends and in the middle section of the wing, with determination of real frequency of natural/autoresonance vibrations of the wing by the absolute value of frequency of natural/autoresonance vibrations of the wing and total value of overload. Then one determines the position of that real frequency of natural/autoresonance vibrations within frequency range of natural/autoresonance vibrations and destructive loads corresponding to those determined preliminarily on earth for numerous damaged states of a similar wing. The level of retained strength of the structure and as result its technical condition is estimated by the value of real frequency of natural/autoresonance vibrations with respect to limiting values of frequencies of natural/autoresonance vibrations of the range, of maximum and minimum frequency, respectively, where minimum frequency of natural/autoresonance vibrations of the wing corresponds to minimum permissible level of its retained strength. Спосіб визначення залишкової міцності конструкції літального апарата в польоті з появою в конструкції ушкоджень, включаючи бойові, при якому заміряють водночас перевантаження в центрі мас літального апарата, на кінцевій і середній частинах крила, по величині яких судять про навантаженість і дефектність конструкції. Заміряють частоту власних/авторезонансних коливань крила, підсумовують обмірювані в центрі мас літального апарата, на закінцівках та у середній частині крила величини перевантажень, визначають фактичну частоту власних/авторезонансних коливань крила за абсолютним значенням частоти власних/авторезонансних коливань крила та сумарної величини перевантаження. Далі визначають положення цієї фактичної частоти власних/авторезонансних коливань у діапазоні частот власних/авторезонансних коливань і відповідних їм руйнівних навантажень, визначеному попередньо на землі для безлічі ушкоджених станів аналогічного крила. Про рівень залишкової міцності конструкції та, як наслідок, її технічного стану, судять по значенню фактичної частот