METHOD FOR DETERMINATION OF BOUNDARY LEVEL OF DAMAGE OF MATERIAL OF AN ELEMENT OF CONSTRUCTION THAT OPERATES UNDER CONDITIONS OF LONG-TERM STATIC OR CYCLIC LOAD

A method for determination of limiting level of damage of material of an element of a construction that operates under conditions of long-term static or cyclic load includes operations of preparation of a sample of material same to the material of the element of construction, study of the sample through its loading to destruction at which one registers parameters of investigation by which one determines the limiting level of damage of material of the element of construction. One carries out tests, at that the levels of stresses in each sample are set higher compared to working ones, with plotting correlation dependence between parameter of damage level ω obtained and stresses : ω=f( ), by which one determines the limiting level of damageability of material of element of construction. Способ определения предельного уровня повреждений материала элемента конструкции, который работает в условиях продолжительной статической или циклической нагрузки, включает операции изготовления образца из материала, тождественного материалу элемента конструкции, исследования образца путем его нагружения до разрушения, во время которого регистрируют параметры исследований, по которым определяют предельный уровень повреждений материала элемента конструкции. Проводят испытание по меньшей мере двух одинаковых образцов при разных значениях нагрузки, причем уровни напряжений в каждом образце задают выше рабочих, строят корреляционную зависимость между полученным параметром уровня повреждаемости ω и напряжениями σ: ω=f(σ), по которой определяют предельный уровень повреждаемости материала элемента конструкции. Спосіб визначення граничного рівня пошкоджень матеріалу елемента конструкції, який працює в умовах тривалого статичного або циклічного навантаження, включає операції виготовлення зразка, з матеріалу, тотожного матеріалу елемента конструкції, дослідження зразка шляхом його навантаження до руйнування, під час якого реєструють параметри досліджень, за якими визначають граничний рівень пошкоджень матеріалу елемента конструкції. Проводять випробування, щонайменше двох однакових зразків, при різних значеннях навантаження, причому рівні напружень в кожному зразку задають вищими за робочі, будують кореляційну залежність між отриманими параметром рівня пошкоджуваності ω та напруженнями σ: ω=f(σ), за якою визначають граничний рівень пошкоджуваності матеріалу елемента конструкції.