METHOD FOR LAPAROSCOPIC ACCESS IN SURGICAL TREATMENT OF FAILURE OF PELVIURETERIC SEGMENT

A method for the laparoscopic access in the surgical treatment of the failure of pelviureteric segment provides for retroperitoneal endovideosurgical access. The patient is treated in the edgewise position (on side opposite to the access side). Four trocars are installed for the access to the retroperitoneal space. The retroperitoneal cavity is generated bluntly with the aid of the finger and the rubber balloon containing 500-700 mL of the physiologic saline. The generated cavity is filled with carbon dioxide for visualization of the topographical reference point of the kidney. Then, based on the reference points, the ureter is detected and mobilized with the pelvis for revision and the required intervention. Способ лапароскопического доступа при хирургическом лечении несостоятельности лоханочно-мочеточникового сегмента, при котором выполняют ретроперитонеальный эндовидеохирургический доступ, для чего пациента располагают на операционном столе в положении на боку, противоположном месту оперативного вмешательства, устанавливают четыре троакара для доступа в забрюшинное пространство, тупо пальцем и резиновым баллоном, в который вводят 500-700 мл физраствора, формируют забрюшинную полость, после заполнения углекислым газом сформированной полости выявляют топографические ориентиры почки и, пользуясь отмеченными ориентирами, находят и мобилизуют мочеточник и почечную лоханку, проводят ревизию и выполняют необходимую операцию. Спосіб лапароскопічного доступу при хірургічному лікуванні неспроможності мисково-сечовідного сегмента, при якому виконують ретроперитонеальний ендовідеохірургічний доступ, для чого пацієнта розташовують на операційному столі в положенні на боці, що є протилежним до місця оперативного втручання, установлюють чотири троакари для доступу в заочеревинний простір, тупо пальцем та гумовим балоном, у який вводять 500-700 мл фізіологічного розчину, формують заочеревинну порожнину, після заповнення вуглекислим газом сформованої порожнини виявляють топографічні орієнтири нирки, користуючись зазначеними орієнтирами, знаходять та мобілізують сечовід і ниркову миску, ревізують і здійснюють необхідну операцію.