ПРОБЛЕМА РОЗВИТКУ ТОЛЕРАНТНОСТІ ДО ДІТЕЙ З ІНВАЛІДНІСТЮ В ЗАКЛАДАХ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

У статті висвітлено проблему становища учнів з інвалідністю в закладах загальної середньої освіти. Сформульовано основні ознаки толерантності й інклюзії. Наголошено, що толерантність і прийняття є протилежними булінгу та приниженню. Виокремлено основні ознаки толерантності як соціального явища (взаємоповага, відкритість до нових ідей, здатність до спільних активностей, спроможність до самокритики). Зауважено на методах популяризації інклюзії в Україні, важливості підвищення толерантності серед учнівства. Охарактеризовано причини зростання рівня толерантності, зокрема в Україні. З’ясовано, що рівень інклюзії в Україні нижчий від рівня європейських держав. Розглянуто ставлення в суспільстві до дітей з фізичними й інтелектуальними порушеннями. Окреслено конкретні заходи щодо впровадження толерантного ставлення до дітей з інвалідністю у вітчизняних закладах загальної середньої освіти України (відкриття інклюзивних класів, створення безпечного простору, підготовка педагогічних працівників, друк підручників). За результатами опитування здобувачів освіти та інтерв’ю фахівців в означеній галузі встановлено основні проблеми щодо інвалідності учнів в українських закладах освіти. Наголошено, що ефективна комунікація та взаємодія з дітьми з інвалідністю потребують уважного, базованого на відкритості й повазі до їхньої унікальності підходу. Підтверджено, що вищий рівень інклюзії дитини з інвалідністю створює більш комфортні й безпечні умови для співіснування учнів та спільного освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти. Окремі положення статті проілюстровано рисунками. За результатами проведеного дослідження створено буклет, який поширено в соціальних мережах.