Медіація як альтернативний спосіб урегулювання агроекспортних спорів
У статті розглянуто поняття медіації, які запропоновані вітчизняними та зарубіжними науковцями. Аналізуючи поняття медіації було встановлено, що даний альтернативний спосіб врегулювання агроекспортних спорів має ряд переваг, зокрема: відсутність великих фінансових та часових витрат, можливість сторо...
Gespeichert in:
Veröffentlicht in: | Аналітично-порівняльне правознавство 2022-04 (4) |
---|---|
Hauptverfasser: | , |
Format: | Artikel |
Sprache: | eng |
Schlagworte: | |
Online-Zugang: | Volltext |
Tags: |
Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
|
Zusammenfassung: | У статті розглянуто поняття медіації, які запропоновані вітчизняними та зарубіжними науковцями. Аналізуючи поняття медіації було встановлено, що даний альтернативний спосіб врегулювання агроекспортних спорів має ряд переваг, зокрема: відсутність великих фінансових та часових витрат, можливість сторонами самостійно досягти компромісу, що дозволяє прийняти рішення, яке повністю задовільнить обидві сторони, й наявність безсторонньої сторони – медіатора, який має право лише направляти сторони на прийняття спільного рішення. Визначивши, що медіація є поширеним способом вирішення спорів у більшості держав, було виявлено, що реалізується медіація в кожній країні по-різному: відрізняються часові межі її застосування (на досудовій стадії чи вже після початку судового процесу), різними є правове забезпечення даної процедури, наявні різні інституції, які забезпечують її функціонування тощо. В роботі зазначено, що навіть за такої відмінності закріплення медіації в законодавстві іноземних держав та її визнання дозволяє укладати зовнішньоекономічні договори між цими країнами й в агросфері, в тому числі. Відсутність впродовж довгого часу законодавчого закріплення медіації як одного із альтернативних способів вирішення спорів в Україні певним чином гальмувало розвиток агроекспортних відносин, адже іноземні контрагенти цілком виправдано могли відмовлятися укладати зовнішньоекономічні контракти з українською стороною через невизнання останньою процедури медіації, що позбавляло сторін у швидкий та мирний спосіб вирішувати будь-які суперечності. В роботі висвітлено, що нині Україна популяризує медіацію на своїй території, адже був прийнятий Закон України «Про медіацію», функціонують організації, діяльність яких спрямована на популяризацію медіацію, та, не менш важливим для агросфери є підписання Конвенції ООН «Про міжнародні угоди про врегулювання спорів за результатами медіації», що свідчить про визнання Україною медіації на міжнародному рівні та готовність забезпечувати виконання домовленостей, досягнутих за результатами медіації на території нашої держави, що позитивно відзначиться на бажанні іноземних партнерів співпрацювати з українською стороною, а отже буде сприяти розвитку експортних відносин в агросфері. |
---|---|
ISSN: | 2788-6018 |
DOI: | 10.24144/2788-6018.2021.04.19 |