Націонал-легіонерська держава в Румунії 1940-1941 рр.: спроба реалізації програми ґардистів та її наслідки для руху

Прихід до влади І. Антонеску та представників Легіонерського руху в Румунії став результатом кризи у Південно-Східній Європі в умовах початкового етапу Другої світової війни і мав на меті порятунок незалежності королівства шляхом усунення від влади англофілів. Проте він супроводжувався діями, що не стільки трансформували політичну структуру країни, але призвели до виникнення певного хаосу всередині країни. Домовленості між І. Антонеску як голови уряду та Г. Сіма як представника політичної організації, що претендувала на владу, не привели до влагодження внутрішньополітичної ситуації. Спроба захоплення влади у січні 1941 р. стала результатом поглиблення протистояння між І. Антонеску та керівництвом Легіонерського руху. Розгром ґардистів владою призвів до вимушеної втечі багатьох з них до Німеччини, продовження діяльності в умовах переслідування владою. Спроби розгорнути активну діяльність відбувались і з початком вступу Румунії у війну на боці країн Осі, однак владі вдавалося контролювати ґардистів та своєчасно реагувати на загрозливі прояви діяльності, що не допустило повторних спроб легіонерського керівництва здобути контроль над країною. Помітною була діяльність поліційних органів у повернутих регіонах, де ґардисти намагалися організувати свою діяльність, однак при цьому залишалися постійно під наглядом поліції та жандармів. The coming to power of I. Antonescu and representatives of the Legionary Movement in Romania was the result of the crisis that took place in South-Eastern Europe in the conditions of early stages of World War II, sought to save the Kingdom independence by taking the Anglophiles away from power. However, it was accompanied by actions that did not so much transform the political structure of the country, but they led to a certain degree of internal chaos. The agreements between I. Antonescu, as the head of the government, and H. Sima, as a representative of the political organization claiming power, did not lead to the solution of the domestic political situation. The attempt to seize power in January 1941 was the result of deepening the confrontation between Ion Antonescu and the leadership of the Legionary Movement. The defeat of the Guardists by the authorities led to the forced escape of their many representatives to Germany, the continuation of their activities under the conditions of persecution by the authorities. Attempts to develop activities also took place with the beginning of Romania’s entry into the war on the side of the