Успішний досвід лікування інфантильної гемангіоми зони критичної локалізації місцевими β-блокаторами

Інфантильна гемангіома (ІГ) є найпоширенішою доброякісною судинною пухлиною в немовлят та дітей першого року життя. У 12% дітей ІГ мають схильність до розвитку небезпечних ускладнень, розвиток яких залежить від зони локалізації пухлини, її розміру, швидкості росту та віку пацієнта. Ретельний збір анамнезу та фізикальне обстеження дають змогу верифікувати ІГ, розташовані в зонах критичної локалізації (фізіологічні отвори, шия, долоні та стопи), де з найбільшою вірогідністю можуть розвинутися ускладнення, та вчасно обрати правильний метод лікування. Труднощі можуть виникати в лікаря у виборі між призначенням місцевої або системної терапії β-блокаторами при розташуванні ІГ в зоні критичної локалізації. Мета - висвітлити можливості та успішний досвід вибору між системним і місцевим лікуванням β-блокаторами ІГ в зоні критичної локалізації в дитини. Клінічний випадок. Батьки хлопчика віком 2 місяці звернулися до клініки зі скаргами на появу яскраво-червоного новоутворення в ділянці верхньої губи дитини, що з’явилося за 6 днів після народження і мало тенденцію до активного збільшення та інфільтрації м’яких тканин. Після огляду дитини встановлено клінічний діагноз інфантильної гемангіоми в зоні критичної локалізації (в ділянці шкіри верхньої губи) у фазі проліферації. Проведення ультразвукової діагностики пухлини спеціальним датчиком для шкіри дало змогу встановити глибину інфільтрації. Враховуючи локалізацію пухлини поряд із життєво важливим отвором, швидкій ріст пухлини, ризик порушення грудного вигодовування у зв’язку з інфільтрацією пухлиною м’яких тканин та віком дитини, прийнято рішення про направлення дитини на дообстеження для виключення протипоказань до призначення системних β-блокаторів. На період проведення дообстеження призначено місцеве лікування маззю, що містить β-блокатор пропранолол. Однак протягом двох наступних тижнів застосування місцевих β-блокаторів відбулося припинення росту гемангіоми, ультразвукове дослідження зафіксувало припинення глибокої проліферації. Відповідно до отриманих результатів лікарем прийнято рішення про продовження лікування місцевими β-блокаторами без переходу на системне лікування. Восьмимісячний курс місцевого лікування β-блокаторами дав змогу досягнути повної стабілізації та подальшого регресу пухлини з відмінним косметичним ефектом. Висновки. Інфантильні гемангіоми є небезпечними пухлинами в дітей першого року життя та потребують уважного спостереження та вчасного лікування. У статті наведено клінічний випадок ІГ крити