Інструментально-правова природа умовно-дострокового звільнення від відбування покарання

Стаття присвячена дослідженню особливостей змісту умовно-дострокового звільнення від відбування покарання як комплексного кримінально-правового засобу впливу. Констатовано, що функціональне призначення умовно-дострокового звільнення від відбування покарання полягає у досягненні необхідних суспільству цілей. З точки зору інструментальної теорії права, визначено що умовно-дострокове звільнення від відбування покарання становить специфічну систему кримінально-правових засобів за допомогою яких досягаються цілі кримінально-правового регулювання. За інформаційно-психологічною направленістю такі правові засоби поділяються на стимулюючі та обмежуючі. З’ясовано, що формами прояву правових засобів-стимулів виступають юридичні факти, суб’єктивні права, законні інтереси, пільги та заохочення. Обґрунтовано, що правове заохочення, безпосередньо орієнтуючи індивіда на досягнення вигідних для нього наслідків, виступає найбільш потужним стимулюючим фактором, а його застосування у випадку умовно-дострокового звільнення від відбування покарання може бути пов’язане, як із звичайною правомірною поведінкою, яка не перевищує загальних вимог, так і надмірним виконанням засудженим своїх обов’язків та виражається у формі усунення обмежень визначених кримінальним покаранням, що застосовується до засудженого. У статті наголошується, що правові засоби-обмеження пов’язані з несприятливими умовами для реалізації інтересів суб’єктів, орієнтовані на негативну правову мотивацію та зниження негативної активності суб’єктів права, а формами їх прояву виступають юридичні факти, заборони, призупинення, юридичні обов’язки, покарання тощо. Правовим засобом-обмеження умовно-дострокового звільнення від відбування покарання є заборона у формі пасивного юридичного обов’язку засудженого не вчиняти будь-якого нового кримінального правопорушення протягом невідбутої частини призначеного раніше покарання. Узагальнено, що правові засоби-стимули і правові засоби-обмеження необхідно розглядати в нерозривному взаємозв’язку, адже вони являють собою парні юридичні категорії, тобто внутрішньо діалектично взаємопов’язані та взаємозабезпечуючі один одного в процесі кримінально-правового регулювання. Зроблено висновок, що інструментально-правова природа умовно-дострокового звільнення від відбування покарання як комплексного кримінально-правового засобу є діалектично складною, оскільки в ньому поєднуються прямо протилежні та одночасно внутрішньо єдині кримінально-правові засоби впливу на суспільні відносини.