Особливості психологічного стану внутрішньо переміщених дітей шкільного віку та підлітків в умовах війни

З моменту ескалації війни 24 лютого 2022 року, за даними ЮНІСЕФ, 1148 дітей було вбито або поранено, а приблизно 5,9 млн осіб стали внутрішньо переміщеними особами. Стан здоров’я внутрішньо переміщених дітей потребує пильної уваги лікарів та психологів. Мета - дослідити психологічний та психоемоційний стан внутрішньо переміщених дітей шкільного віку та підлітків в умовах війни для обґрунтування стратегії й тактики застосування здоров’язберігаючої технології. Матеріали та методи. Досліджено психологічний та психоемоційний стан 1017 внутрішньо переміщених дітей шкільного віку та підлітків віком 11-17 років та їхніх батьків (n=1231), які на час дослідження мешкали у м. Львові та Львівській області. У травні 2022 року проведено їхнє анонімне анкетування. Анкети розроблено виконавцями науково-дослідної роботи «Вивчити вікові та статеві особливості предикторів трансформації поведінкових чинників ризику для здоров’я підлітків в умовах війни». Результати. Встановлено, що 53,9% дітей були змушені розлучитися з рідними та близькими, 21,3% перебували під обстрілами; 5,8±0,7% пережили смерть близьких; 11,4±1,0% потерпали від голоду, відсутності питної води та холоду. Кожна третя дитина відчувала безпорадність і відчай, а панічні атаки були в кожного п’ятого. Водночас 85% дітей вірили, що жахіття війни скінчиться і все буде добре. У 23% дітей спостерігалися запаморочення, головний біль, прискорене серцебиття, біль у животі, коли для цього не було причин. По медичну допомогу звернулося 26,5% дітей. Висновки. Майже в третини всіх опитуваних відмічалося постійне відчуття тривоги, у п’ятої частини - панічні атаки, відчуття небезпеки, незахищеності. У дітей спостерігалося наростання негативних емоцій порівняно з довоєнним часом. У третини дітей стан психічного здоров’я погіршився, але за психологічною підтримкою до фахівців майже ніхто з них не звертався. Відчуття запаморочення, головного білю, прискореного серцебиття, болю в животі, коли для цього не було причин, визначались у кожної п’ятої дитини, що може бути основою для формування психосоматичної патології. Фактором стабілізації психоемоційного стану як дітей, так і їхніх батьків була віра, що жахіття війни скінчиться і все буде добре, про це відповіли майже 85% опитаних. Це опосередковано свідчить про достатній потенціал життєстійкості. Актуальною формою медико-психологічної допомоги внутрішньо переміщеним дітям шкільного віку та підліткам є організація мультидисциплінарної команди у складі психологів, лікарів, педагог