Підхід щодо оцінювання ризиків життєдіяльності

Сучасний стан техногенної та природної безпеки України характеризується небезпечними для життєдіяльності змінами навколишнього середовища, які зумовлені, перш за все військовим конфліктом на території Донецької і Луганської областей, які характеризуються значною кількістю підприємств важкої та гірничодобувної промисловості, а також впливом глобальних змін клімату, нераціональним природокористуванням, суцільною зарегульованістю річкової мережі, закриттям численних нерентабельних шахт і кар’єрів методом повного або часткового затоплення та інше. За таких умов постійно зростають ризики природно-техногенних аварій і катастроф, а також людські та матеріальні втрати від них і непродуктивні витрати на локалізацію та ліквідацію негативних наслідків. Тому особливої актуальності набуває проблема забезпечення безпеки життєдіяльності населення в умовах можливих чи реальних надзвичайних ситуацій. В даній роботі пропонуються адекватні методи оцінювання ризиків життєдіяльності з метою їх мінімізації та ліквідації.