Зміни величини й структури біологічної врожайності сої за оптимізації режиму живлення і різних системи основного обробітку ґрунту

Метою науково-дослідної роботи є визначення впливу системи обробітку ґрунту та біодобрива «Граундфікс» на величину й структуру біологічної врожайності зерна сої та обґрунтування доцільності застосування біодобрива «Граундфікс» у технології вирощування сої за використання різних систем основного обробітку ґрунту в умовах Лісостепу України. Методи. Польові досліди проведено в 2017-2019 рр. у п’ятипільній науково-дослідній сівозміні УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого (Київський агроґрунтовий район Правобережного Лісостепу). Фактори досліду: фактор А – застосування фосфат- і каліймобілізувального біопрепарату «Граундфікс» (А1 – «Граундфікс», 10 л/га, А2 – «Граундфікс», 5 л/га, А3 – контроль (без застосування препарату); фактор Б – система обробітку ґрунту (Б1 – традиційна, Б2 – консервувальна, Б3 – мульчувальна, Б4 – міні-тіл). Соя вирощувалася за традиційною для регіону технологію, за виключенням елементів, які входять до схеми досліду. Ефективність досліджуваних елементів технології вирощування встановлено визначенням біологічної врожайності сої та її структури. Результати. За роки наших досліджень лідером за рівнем формування біологічного врожаю зерна сої в середньому, стала консервувальна система основного обробітку ґрунту, що забезпечила формування у межах 28,0 ц/га зерна. Застосування інших систем основного обробітку ґрунту, з декількох, які досліджуються нами, зумовило зниження рівня біологічної врожайності до 27,1 ц/га за використання традиційної системи, 24,4 ц/га – за використання мульчувальної і до 24,5 ц/га за використання міні-тілу. Наведені дані свідчать про переваги глибокого обробітку ґрунту для формування біологічного врожаю. Застосування «Граундфіксу» в технології вирощування сої позитивно впливає на підвищення рівня біологічної врожайності зерна. Максимальний рівень біологічної врожайності зерна сої – 31,2 ц/га – відмічений у випадку застосування 5 л/га «Граундфіксу» та консервувальної системи обробітку ґрунту. Відповідно до схеми наших досліджень система основного обробітку ґрунту суттєво впливає на ріст рослин, висоту прикріплення нижніх бобів, кількість стеблових вузлів і кількість бобів на головному стеблі, а використання «Граундфіксу» – на густоту стояння рослин у період збирання, висоту рослин і висоту прикріплення нижніх бобів. Застосування «Граундфіксу» в технології вирощування сої позитивно вплинуло на величину збирального індексу посівів. За роки проведення наших досліджень найвищі показники збирального індексу фіксувалися за використання