Роль кордової крові в регуляції клітинної та гуморальної ланок імунітету при експериментальному атопічному дерматиті

Проблематика. Атопічний дерматит (АД) як одне з найбільш поширених захворювань аутоімунного генезу в структурі дерматологічної практики характеризується свербінням, сухістю, потовщенням шкіри, характерними висипаннями. Препаратами вибору при лікуванні АД є стероїдні протизапальні засоби. Однак серйо...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:
Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:Innovative biosystems and bioengineering 2021-09, Vol.5 (3)
Hauptverfasser: Ганна Коваль, Олена Луценко, Микола Бондарович, Максим Останков, Анатолій Гольцев
Format: Artikel
Sprache:eng
Schlagworte:
Online-Zugang:Volltext
Tags: Tag hinzufügen
Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!
Beschreibung
Zusammenfassung:Проблематика. Атопічний дерматит (АД) як одне з найбільш поширених захворювань аутоімунного генезу в структурі дерматологічної практики характеризується свербінням, сухістю, потовщенням шкіри, характерними висипаннями. Препаратами вибору при лікуванні АД є стероїдні протизапальні засоби. Однак серйозною проблемою гормональної терапії є розвиток небажаних побічних ефектів. Пошук ефективних методів лікування АД є актуальним завданням медицини, зокрема дерматології. Разом із тим очевидна необхідність участі у вирішенні цієї проблеми і фахівців-імунологів, які працюють у сфері застосування препаратів клітинної терапії, що діють на різні патогенетичні ланки захворювання. Розробка нових або оптимізація існуючих методів лікування АД є актуальним завданням, що стоїть перед ними. Мета. Оцінка імунокорегуючого впливу ліофілізованого (лЛККЛ) і кріоконсервованого лейкоконцен­трату кордової крові людини (кЛККЛ) на моделі АД. Методика реалізації. Експерименти були проведені на 6-місячних щурах лінії Вістар. При індукції АД вогнище запалення формували на ділянці спини щурів (9–10 см2) щоденним втиранням 5 %-ного спиртово-ацетонового розчину динітрохлорбензолу (ДНХБ) протягом 21-ї доби. Вводили кЛККЛ і лЛККЛ внутрішньочеревинно по 0,5 мл у дозі 5´106 клітин через добу після закінчення застосування ДНХБ. Визначалися адгезивна і фагоцитарна активність клітин перитонеальної порожнини, рівень циркулюючих імунних комплексів, популяції та субпопуляції лімфоцитів (CD3+, CD4+, CD8+, CD16+, CD4+CD25+), імунорегуляторний індекс лімфоцитів, концентрації імуноглобулінів у сиро­ватці крові. Результати. Для АД, індукованого ДНХБ, характерні системні зміни імунного статусу, що виражається в змінах показників клітинного і гуморального імунітету. Виявлено найбільш принципові зміни клітинних субпопуляцій у селезінці щурів при АД: зниження кількості загальних Т-лімфоцитів і їх субпопуляцій (клітин CD4+ і CD8+). На цьому тлі відзначені зміни в моноцитарно-фагоцитарній, гуморальній системах імунітету. У роботі показана імунокоригуюча активність кЛККЛ і лЛККЛ при експериментальному АД. На тлі лікування відзначені особливості імунокоригуючого ефекту кожного з препаратів. Так, при оцінці міжгрупових значень виявлено більш виражене збільшення Т-reg у щурів 5-ї групи – 3,9 [3,8; 4,0] проти 3,2 [3,0; 3,3] у 4-й групі (Р < 0,01); рівня IgA – 1,6 [1,5; 1,7] проти 1,3 [1,2; 1,4] (Р < 0,01). Висновки. лЛККЛ проявляє імунокоригуючу активність при лікуванні експериментального АД, що перевершує за деякими
ISSN:2616-177X
DOI:10.20535/ibb.2021.5.3.238976