Роль принципу пропорційності у розвитку сучасного конституціоналізму

У статті розглядається формальна та сутнісна взаємопов’язаність принципу пропорційності та сучасного конституціоналізму, розкривається зміст феномену конституціоналізму через його ознаки та роль принципу пропорційності у його утвердженні й розвитку. На основі доробків вітчизняних та іноземних дослідників конституціоналізму встановлено, що ключовою цінністю та ознакою сучасного конституціоналізму є обмеження державного свавілля, недопустимість необґрунтованого втручання (обмеження) прав і свобод людини, партнерські відносини між людиною та державою, що у свою чергу має гарантуватися, забезпечуватися, вимірюватися та оцінюватися конкретними юридичними інструментами, одним із найбільш важливих і прикладних серед яких є принцип пропорційності. Проаналізовано вплив принципу пропорційності на розвиток конституціоналізму через функцію та призначення принципу пропорційності, продемонстровано безпосередню залежність здійснення державної влади на основі конституції та у відповідності до принципу верховенства права від дотримання принципу пропорційності органами публічної адміністрації. Дістало подальший розвиток положення про те, що вести мову про реальний конституціоналізм можна лише тоді, коли у процесі правотворення і правозастосування ураховуються та захищаються всі його цінності, причому не на абстрактно-формальному рівні, а кожний конкретний випадок втручання (обмеження) прав людини піддається послідовному і структурованому тесту на пропорційність. Зроблено висновки про те, що принцип пропорційності відіграє ключову роль у розвитку сучасного конституціоналізму. Беручи до уваги виклики сьогодення, із якими доводиться стикатися правам і свободам людини, виснувано, що саме принцип пропорційності є тим запобіжником, який покликаний захищати права та свободи людини шляхом відповіді на питання про легітимну мету певних дій держави, необхідність таких дій, адекватність і релевантність обраних державою засобів досягнення такої мети, співвідношення потенційної вигоди для публічних інтересів і обсягом обмеження прав тощо, що є ключовим чинником не тільки забезпечення, а і розвитку сучасного конституціоналізму.