ПРАЦЯ П. ЛЕСГАФТА «ШКІЛЬНІ ТИПИ» ЯК ЗРАЗОК ХАРАКТЕРИСТИК УЧНІВ КІНЦЯ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ СТ

У статті проаналізовано типологію учнівських характерів П. Лесгафта у теоретико-методичному аспекті, визначено мету та принципи її створення, відзначено використання педагогічної та психологічної термінології, відтворено план вивчення учня, що є основою опису шкільних типів: 1) сімейні умови, 2) прояви учня у фізичній, розумовій, моральній сферах, 3) ставлення до вчителя та однокласників, 4) прогнози щодо майбутнього школяра, 5) план можливої корекції. З’ясовано практичне значення праці «Шкільні типи», що полягає у використанні її вчителями як зразка у процесі вивчення учня та складання його характеристики.