Свобода совісті та свобода релігії: релігієзнавчий, теологічний та правознавчий виміри

Серед проблем релігієзнавчого і теологічного дискурсів в історично-темпоральному аспекті константними у своїй актуальності постають теоретичні й практичні питання, пов’язані зі свободою совісті та свободою релігії. Актуалізація уваги до них вітчизняних і зарубіжних науковців та теологів останніми роками значною мірою обумовлена глобалізаційними процесами, суспільними трансформаціями, прагненням до утвердження вільного, сповненого справедливості життя людей, а також значного загострення проблем формування світоглядно-смислової (в тому числі й релігійної) бази сучасного буття особистості, самовизначення і самореалізація якої у сфері світогляду, моралі і права постають сьогодні необхідними й екстраординарними. Без перебільшення означені проблеми є одними із важливих тем сучасної філософії права, релігієзнавчої та юридичної наук. Сутнісній, концептуальній своєрідності свободи совісті та свободи релігії, їх парадигмальним основам присвячений значний масив наукової, теологічної літератури, спеціальних досліджень.