Біомеханічне моделювання та проблемні питання хірургічної корекції вродженої лійкоподібної деформації грудної клітки

Вроджена лійкоподібна деформація грудної клітки (ВЛДГК) відзначається у 0,6–2,3% населення і становить 90% усіх вроджених деформацій грудної клітки. Торакопластика за методикою D. Nuss є найпоширенішим способом лікування ВЛДГК, яка вважається мініінвазивною технологією та дає швидкий косметичний ефект. Мета – провести пошук моделей ВЛДГК та її хірургічної корекції для створення найбільш наближеної до реальності методики, яка дасть змогу оптимально планувати та раціонально виконувати майбутню операцію. Аналіз літературних джерел виявив, що, з одного боку, побудова спрощених моделей грудної клітки дає змогу швидко проводити дослідження, але ці спрощення не дозволяють об’єктивно оцінити вплив і взаємодію різних елементів складної біомеханічної системи «грудина–ребра–хребет». З іншого боку, складні моделі мають більшу достовірність, але малодоступні в реалізації у зв’язку з надвисокою технологічністю і вартістю. Крім того, у дослідженнях напружено-деформованого стану на моделях грудної клітки наявність хребетного стовпа або взаємодія ребер із хребцями вивчалася недостатньо. Якщо в роботах із моделювання транспортних аварій це виправдано внаслідок опори хребта на сидіння, то при моделюванні виправлення деформацій грудної клітки відсутність урахування рухомості суглобових з’єднань і гнучкості хребетного стовпа може привести до некоректних і хибних результатів. Перспективним є створення методики моделювання ВЛДГК та її хірургічної корекції за умов, наближених до реальності. Це дасть можливість розробити раціональну модифікацію торакопластики ВЛДГК на основі операції D. Nuss за умов одномоментної повноцінної стабільної корекції та мінімальних біомеханічних навантажень у системі «грудина–ребра–хребет». Автори заявляють про відсутність конфлікту інтересів.