Динаміка радіоактивного забруднення зелених мохів в умовах свіжого бору у лісах Житомирського Полісся

Досліджено зміну вмісту радіонуклідів у фітомасі зелених (брієвих) мохів в умовах свіжого бору Українського Полісся впродовж 2016–2018 рр. Середня щільність радіоактивного забруднення ґрунту на пробній площі становила 199±52 кБк/м2. З'ясовано, що величини питомої активності та інтенсивності надходження радіонуклідів до фітомаси аналізованих видів мали значні коливання. Вміст радіонукліду у фітомасі дикрану багатоніжкового за період спостережень зменшився в 1,3 раза, а для плевроцію Шребера подібне зменшення становило 1,2 раза. Виявлено, що дикран багатоніжковий характеризується більшими величинами концентрації 137Cs порівняно з плевроцієм Шребера, в середньому – в 1,5 раза за досліджуваний період. Відзначено загальну закономірність щодо розподілу вмісту 137Cs за фракціями зелених мохів. За величиною радіоактивного забруднення фракції моху можна розмістити у вигляді такого ряду: очос > жива фракція > мертва фракція. Упродовж трьох років спостережень середній вміст 137Cs в очосі верхоплідного та бокоплідного мохів зменшився в 1,4 та 1,2 раза відповідно, а для живої та мертвої фракцій таке зменшення становило 1,3 раза. Інтенсивність надходження радіонуклідів до фітомаси плевроцію Шребера в 1,4 раза менша порівняно з дикраном багатоніжковим. Виявлено тенденцію до зниження значень коефіцієнта переходу 137Cs, як до фітомаси загалом, так і до окремих фракцій обох досліджуваних видів моху.