Емерджентна теорiя ума Джона Дьюї

У статтi надається короткий iсторико-фiлософський коментар до першого українського перекладу сьомого роздiлу, «Природа, життя i тiло-ум», iз книги Джона Дьюї Досвiд i природа, що була вперше опублiкована у 1925 роцi й з того часу вважається фiлософським magnum opus Дьюї. Цей коментар включає короткий огляд iсторiї появи книги, опис ї ї структури та значущостi як у час ї ї появи, так i з точки зору сучасностi. У статтi коротко розглядається головна методологiя книги, а саме метод емпiрико-натуралiстичної фiлософiї Дьюї, який має назву денотативного методу, що розглядає поняття досвiду iз функцiональної точки зору, та сутнiсть якого можна узагальнити патерном практика-теорiя-практика. Впровадженя такого методу, на думку Дьюї, зробить фiлософiю бiльш практичною та ефективною. Досвiд i природа є чiтким вираженням метафiзики та фiлософiї ума Дьюї загалом, а сьомий роздiл є центральним стосовно його пропозицiї щодо вирiшення проблеми спiввiдношення ума й тiла зокрема. У зв’язку з цим, у статтi коротко розглядається емерджентна теорiя ума Дьюї, що є метафiзичним вирiшенням проблеми спiввiдношення ума й тiла та яка має за мету вiдновити тяглiсть мiж природою та досвiдом. Оскiльки запропонований переклад є у певному сенсi експериментальним, той чи iнший термiнологiчний пiдхiд не має розумiтися як iстина в останнiй iнстанцiї, а отже, будь-якi конструктивнi критичнi коментарi, корективи та побажання тiльки вiтаються. Прагматичний пiдхiд до фiлософiї та фiлософування є сутнiсно фалiбiлiстським, i фiлософський переклад аж нiяк не є тому виключенням. Цей переклад є частиною святкування, присвяченого сторiччю публiкацiї книги Досвiд i природа, що проводиться Центром вивчення Дьюї (Center for Dewey Studies), що знаходиться у Пiвденноiллiнойському унiверситетi Карбондейл (Southern Illinois University Carbondale).