Система фінансування лікпунктів у 20 рр. ХХ ст. на Сумщині

У статті висвітлюється недостатньо досліджена проблема фінансування пунктів ліквідації неписьменності під час здійснення політики ліквідації неписьменності у 20-х роках ХХ століття на Сумщині. Авторами охарактеризовано стан матеріального забезпечення лікнепів у визначений період, проаналізовано основні джерела грошових надходжень, виявлений рівень реального матеріального забезпечення лікнепів. Встановлено, що низький рівень фінансування часто ставав причиною неякісного рівня викладання. Розглянуто питання забезпечення підручниками і навчальними посібниками як українською мовою, так і мовами інших національностей, в тому числі, наведено окремі статистичні дані про централізовані надходження навчальної літератури, надано коротку характеристику найбільш популярних навчальних книг, які використовувалися викладачами лікнепів під час ліквідації неписьменності на Сумщині. У статті наведено цитати із документів зі справ Державного архіву Сумської області, які безпосередньо розкривають реальний стан фінансування і матеріального забезпечення лікнепів на Сумщині у 20 рр. ХХ ст. і дають можливість об’єктивно оцінити дійсне матеріальне і фінансове становище пунктів лікнепу. Автори статті надають коротку характеристику щодо діяльності пунктів ліквідації неписьменності у різних містах нинішньої Сумської області: Конотопі, Глухові, Шостці, Краснопіллі Сумах, наголошуючи на їх кількісному зростанні і, як наслідок, збільшенні відсотка письменного населення. Автори статті роблять висновок, що попри недостатнє фінансування пунктів лікнепу, недосконалу систему забезпечення навчальною літературою, шкільним приладдям, канцтоварами робота цих закладів мала позитивний результат, який виявився у збільшенні кількості письменного населення в Сумській області, яке навчилося читати і писати українською мовою, що мало, в свою чергу, велике значення для пробудження національної самосвідомості українського населення.