Комунікативна складова публічної політики

У статті аналізуються підходи до визначення та суті поняття «публічна політика» в роботах закордонних і вітчизняних вчених. Досліджуються складові елементи публічної політики, її актори та їхня взаємодія. Велика увага приділяється ролі комунікації в публічній політиці, адже саме вона робить будь-яку політику публічною, прозорою, відкритою, виносячи суспільно значущі проблеми на порядок денний обговорення органів державної влади та місцевого самоврядування, громадських організацій та активістів, професійних спілок, бізнесу, політичних рухів та партій тощо.Метою статті є аналіз основних підходів до визначення поняття «публічна політика» у вітчизняній та закордонній науковій думці, формулювання визначення даного поняття з точки зору вагомості комунікативних процесів для публічної політики загалом.Наукова новизна полягає в обґрунтуванні вагомості комунікації для процесів публічної політики..Висновки. Поняття публічної політики не є тотожним поняттю політики державної. Її можна визначити як діяльність органів публічного врядування, спрямовану на вирішення суспільних проблем. Вона є горизонтальною формою політичного процесу, що впливає на формування та ухвалення політичних рішень за рахунок забезпечення зв’язку між владними структурами та суспільством (економічними акторами, громадськістю, експертним середовищем, політичними партіями тощо). Саме цей зв’язок робить державну політику публічною.Публічна політика має бути максимально прозорою, логічно вплітатися в систему суспільного буття та стати складовою загального плану розвитку держави. Вона має бути безперервною та здатною для трасформації на будь-якій стадії з метою корегування допущених помилок та оптимізації ходу досягнення цілей.