ОТРИМАННЯ ТА ДОСЛІДЖЕННЯ КИСЛОТНО-ОСНОВНИХ ТА ІОНООБМІННИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ БІОЧАРУ З ГРЕЧАНОГО ЛУШПИННЯ

Україна є одним із лідерів виробництва гречаного зерна у світі, тому вирішення питання включення відходів його переробки в виробничий цикл є дуже нагальним. Гречане лушпиння є перспективною сировиною для одержання біочару. Метою дослідження є отримання біочару як добавки під час компостування харчових відходів і характеристика їх кислотно-основних та іонообмінних властивостей. Характер кривих потенціометричного титрування біочару визначається адитивним внеском усіх іонізованих груп біочару і дає змогу віднести досліджувані продукти до категорії іонообмінників поліфункціонального типу. Показано, що, маючи властивості амфолітів, біочари в процесі компостування не тільки виконують роль акцепторів іонів металів, але і функціонують як м’який регулятор величини рН. Кількість груп, що мають здатність до обміну аніонів, коливається від 0.1 (біочар-500) до 1.2 (бічоар-МХ). Групи з найбільшими величинами значень рКа в ряду біочарів, що досліджувалися, виявлені в біочарі-500 (рК 7.5), біочарі-МХ (рК – 7.3) і в біочарі-300 (рКb 7.0). Інші аніонообмінні групи мають рКb від 4.9 до 6.3 мекв/г, що характеризує їх як слабкоосновні.