ОСОБЛИВОСТІ БУДОВИ МІДЬВМІСНИХ КОМПОЗИТІВ НА ОСНОВІ МАЛЕЇНАТНИХ КОМПЛЕКСІВ Cu

Квантовохімічне моделювання (Gaussian 09, AIM2000, Chemcraft 1.8) взаємодії атомів міді з кислими малеїнатними комплексами Cu+ [Cu(НМ)(Н2О)] дозволило виявити два типи термодинамічно стійких біядерних π-комплексів загального складу [Cu2(НМ)(Н2О)2]. Тип А характеризується каркасною структурою, в якій і йони Cu+, і атоми Cu0 утворюють π-зв’язки з sp2-гібридизованими атомами карбону вінільного фрагмента малеїнат-іона в рамках окремих шестичленних циклів (-Cu-С-С=О-Н-О-). Тип В являє собою лінійне σ-з’єднання гідратованого атома міді з карбоксильним оксигеном малеїнат-іона. Близькість значень енергій утворення молекул А і В (−114.39 кДж/моль і −127.84 кДж/моль відповідно) вказує на високу ймовірність їх одночасного утворення у процесі синтезу композиту {Cu(НМ)+Cu}. Рентгенодифракційний аналіз зразків композиту підтвердив, що в ньому відсутня фаза металевої міді, але присутня фаза нової речовини – продуктів взаємодії атомів Cu0 з π-комплексами [Cu(НМ)(Н2О)]. Аналіз отриманих результатів проведеного нами теоретичного і експериментального дослідження вказує на те, що в процесі синтезу мідьвмісних композитів {Сu(НМ)+Сu} шляхом часткового хімічного відновлення малеїнатних комплексів Сu+ утворюється суміш моноядерних π-комплексів [Сu(НМ)(Н2О)] з різноманітними біядерними π-комплексами [Сu2(НМ)(Н2О)2].