Дослідження аутоантитіл до тканиноспецифічних антигенів міокарда при дилятаційній кардюмюпатії

У роботі досліджено аутоантитіла проти тканиноспецифічних антигенів міокарда людини – актина і міозина. Методом твердофазного імуноферментного аналізу (ELISA) показано, що імунореактивність сироваток крові пацієнтів з дилятаційною кардіоміопатією (ДКМП) проти досліджених антигенів суттєво вища, ніж...

Ausführliche Beschreibung

Gespeichert in:

Bibliographische Detailangaben
Veröffentlicht in:	Biopolimery i kletka 1995-01, Vol.11 (1), p.81
Hauptverfasser:	Сидорик, Л Л, Роднін, М В, Бобик, В І, Рябенко, Д В, Веберов, О В, Ткаченко, Т Ю, Мацука, Г Х
Format:	Artikel
Sprache:	ukr
Schlagworte:	Enzyme-linked immunosorbent assay
Online-Zugang:	Volltext
Tags:	Tag hinzufügen Keine Tags, Fügen Sie den ersten Tag hinzu!

container_end_page
container_issue	1
container_start_page	81
container_title	Biopolimery i kletka
container_volume	11
creator	Сидорик, Л Л Роднін, М В Бобик, В І Рябенко, Д В Веберов, О В Ткаченко, Т Ю Мацука, Г Х
description	У роботі досліджено аутоантитіла проти тканиноспецифічних антигенів міокарда людини – актина і міозина. Методом твердофазного імуноферментного аналізу (ELISA) показано, що імунореактивність сироваток крові пацієнтів з дилятаційною кардіоміопатією (ДКМП) проти досліджених антигенів суттєво вища, ніж у здорових донорів. При порівнянні імунореактивності однакових сироваток проти антигенів, виділених із нормального і ураженого ДКМП міокарда, виявлено наступну закономірність: імунна відповідь на міозин із нормального міокарда була слабшою, ніж на той же білок із міокарда, ураженого ДКМП. Для актина спостерігалася зворотна залежність. Аналіз актина із нормального і ураженого ДКМП міокарда за допомогою методу обмеженого протеолізу дозволяє вважати, що з розвитком ДКМП цей білок підда ється субмолекулярним (скоріш за все, конформаційним) модифікаціям, які призводять до змін його імунореактивності. Отримані результати обговорюються з позиції функціонування скорочувального апарату кардіоміоцитів.
doi_str_mv	10.7124/bc.0003D7
format	Article
fullrecord	<record><control><sourceid>proquest</sourceid><recordid>TN_cdi_proquest_journals_2307172263</recordid><sourceformat>XML</sourceformat><sourcesystem>PC</sourcesystem><sourcerecordid>2307172263</sourcerecordid><originalsourceid>FETCH-proquest_journals_23071722633</originalsourceid><addsrcrecordid>eNqNjstOAjEUhhujiSO68A2auB7stOMU1l7iA7gnQGBBjCgjex0Vd7Ax-BqNghluwyv85404NbJ30Zye0-_7e4Q4jlTZRjo-bTTLSilzYXdEEFWrJkwqsd4VgdLGhDY5s_viIE07SiVxRetATPCBgp6xoDEm-MEUK6xoJOHohTIUcNxmyCljYCGZKST3cz9HzsfLa0xpwMwrjendz-lNbkV8-0yWvySWXArv0hMHOYk1X3IfmvMCI8YdDZiZ_QozuUVpyOqQv3F-Dfo8FHvt-m3aOvqrJXFydXlzfh3e97oP_Vb6WOt0-707fqppo2xktU6M-R-1AaI4pbQ</addsrcrecordid><sourcetype>Aggregation Database</sourcetype><iscdi>true</iscdi><recordtype>article</recordtype><pqid>2307172263</pqid></control><display><type>article</type><title>Дослідження аутоантитіл до тканиноспецифічних антигенів міокарда при дилятаційній кардюмюпатії</title><source>Elektronische Zeitschriftenbibliothek - Frei zugängliche E-Journals</source><creator>Сидорик, Л Л ; Роднін, М В ; Бобик, В І ; Рябенко, Д В ; Веберов, О В ; Ткаченко, Т Ю ; Мацука, Г Х</creator><creatorcontrib>Сидорик, Л Л ; Роднін, М В ; Бобик, В І ; Рябенко, Д В ; Веберов, О В ; Ткаченко, Т Ю ; Мацука, Г Х</creatorcontrib><description>У роботі досліджено аутоантитіла проти тканиноспецифічних антигенів міокарда людини – актина і міозина. Методом твердофазного імуноферментного аналізу (ELISA) показано, що імунореактивність сироваток крові пацієнтів з дилятаційною кардіоміопатією (ДКМП) проти досліджених антигенів суттєво вища, ніж у здорових донорів. При порівнянні імунореактивності однакових сироваток проти антигенів, виділених із нормального і ураженого ДКМП міокарда, виявлено наступну закономірність: імунна відповідь на міозин із нормального міокарда була слабшою, ніж на той же білок із міокарда, ураженого ДКМП. Для актина спостерігалася зворотна залежність. Аналіз актина із нормального і ураженого ДКМП міокарда за допомогою методу обмеженого протеолізу дозволяє вважати, що з розвитком ДКМП цей білок підда ється субмолекулярним (скоріш за все, конформаційним) модифікаціям, які призводять до змін його імунореактивності. Отримані результати обговорюються з позиції функціонування скорочувального апарату кардіоміоцитів.</description><identifier>ISSN: 0233-7657</identifier><identifier>EISSN: 1993-6842</identifier><identifier>DOI: 10.7124/bc.0003D7</identifier><language>ukr</language><publisher>Kiev: Natsional'na Akademiya Nauk Ukrainy - National Academy of Sciences of Ukraine</publisher><subject>Enzyme-linked immunosorbent assay</subject><ispartof>Biopolimery i kletka, 1995-01, Vol.11 (1), p.81</ispartof><rights>1995. This work is published under http://creativecommons.org/licenses/by/4.0/ (the “License”). Notwithstanding the ProQuest Terms and Conditions, you may use this content in accordance with the terms of the License.</rights><lds50>peer_reviewed</lds50><woscitedreferencessubscribed>false</woscitedreferencessubscribed></display><links><openurl>$$Topenurl_article</openurl><openurlfulltext>$$Topenurlfull_article</openurlfulltext><thumbnail>$$Tsyndetics_thumb_exl</thumbnail><link.rule.ids>314,780,784,27924,27925</link.rule.ids></links><search><creatorcontrib>Сидорик, Л Л</creatorcontrib><creatorcontrib>Роднін, М В</creatorcontrib><creatorcontrib>Бобик, В І</creatorcontrib><creatorcontrib>Рябенко, Д В</creatorcontrib><creatorcontrib>Веберов, О В</creatorcontrib><creatorcontrib>Ткаченко, Т Ю</creatorcontrib><creatorcontrib>Мацука, Г Х</creatorcontrib><title>Дослідження аутоантитіл до тканиноспецифічних антигенів міокарда при дилятаційній кардюмюпатії</title><title>Biopolimery i kletka</title><description>У роботі досліджено аутоантитіла проти тканиноспецифічних антигенів міокарда людини – актина і міозина. Методом твердофазного імуноферментного аналізу (ELISA) показано, що імунореактивність сироваток крові пацієнтів з дилятаційною кардіоміопатією (ДКМП) проти досліджених антигенів суттєво вища, ніж у здорових донорів. При порівнянні імунореактивності однакових сироваток проти антигенів, виділених із нормального і ураженого ДКМП міокарда, виявлено наступну закономірність: імунна відповідь на міозин із нормального міокарда була слабшою, ніж на той же білок із міокарда, ураженого ДКМП. Для актина спостерігалася зворотна залежність. Аналіз актина із нормального і ураженого ДКМП міокарда за допомогою методу обмеженого протеолізу дозволяє вважати, що з розвитком ДКМП цей білок підда ється субмолекулярним (скоріш за все, конформаційним) модифікаціям, які призводять до змін його імунореактивності. Отримані результати обговорюються з позиції функціонування скорочувального апарату кардіоміоцитів.</description><subject>Enzyme-linked immunosorbent assay</subject><issn>0233-7657</issn><issn>1993-6842</issn><fulltext>true</fulltext><rsrctype>article</rsrctype><creationdate>1995</creationdate><recordtype>article</recordtype><recordid>eNqNjstOAjEUhhujiSO68A2auB7stOMU1l7iA7gnQGBBjCgjex0Vd7Ax-BqNghluwyv85404NbJ30Zye0-_7e4Q4jlTZRjo-bTTLSilzYXdEEFWrJkwqsd4VgdLGhDY5s_viIE07SiVxRetATPCBgp6xoDEm-MEUK6xoJOHohTIUcNxmyCljYCGZKST3cz9HzsfLa0xpwMwrjendz-lNbkV8-0yWvySWXArv0hMHOYk1X3IfmvMCI8YdDZiZ_QozuUVpyOqQv3F-Dfo8FHvt-m3aOvqrJXFydXlzfh3e97oP_Vb6WOt0-707fqppo2xktU6M-R-1AaI4pbQ</recordid><startdate>19950101</startdate><enddate>19950101</enddate><creator>Сидорик, Л Л</creator><creator>Роднін, М В</creator><creator>Бобик, В І</creator><creator>Рябенко, Д В</creator><creator>Веберов, О В</creator><creator>Ткаченко, Т Ю</creator><creator>Мацука, Г Х</creator><general>Natsional'na Akademiya Nauk Ukrainy - National Academy of Sciences of Ukraine</general><scope>K9.</scope></search><sort><creationdate>19950101</creationdate><title>Дослідження аутоантитіл до тканиноспецифічних антигенів міокарда при дилятаційній кардюмюпатії</title><author>Сидорик, Л Л ; Роднін, М В ; Бобик, В І ; Рябенко, Д В ; Веберов, О В ; Ткаченко, Т Ю ; Мацука, Г Х</author></sort><facets><frbrtype>5</frbrtype><frbrgroupid>cdi_FETCH-proquest_journals_23071722633</frbrgroupid><rsrctype>articles</rsrctype><prefilter>articles</prefilter><language>ukr</language><creationdate>1995</creationdate><topic>Enzyme-linked immunosorbent assay</topic><toplevel>peer_reviewed</toplevel><toplevel>online_resources</toplevel><creatorcontrib>Сидорик, Л Л</creatorcontrib><creatorcontrib>Роднін, М В</creatorcontrib><creatorcontrib>Бобик, В І</creatorcontrib><creatorcontrib>Рябенко, Д В</creatorcontrib><creatorcontrib>Веберов, О В</creatorcontrib><creatorcontrib>Ткаченко, Т Ю</creatorcontrib><creatorcontrib>Мацука, Г Х</creatorcontrib><collection>ProQuest Health & Medical Complete (Alumni)</collection><jtitle>Biopolimery i kletka</jtitle></facets><delivery><delcategory>Remote Search Resource</delcategory><fulltext>fulltext</fulltext></delivery><addata><au>Сидорик, Л Л</au><au>Роднін, М В</au><au>Бобик, В І</au><au>Рябенко, Д В</au><au>Веберов, О В</au><au>Ткаченко, Т Ю</au><au>Мацука, Г Х</au><format>journal</format><genre>article</genre><ristype>JOUR</ristype><atitle>Дослідження аутоантитіл до тканиноспецифічних антигенів міокарда при дилятаційній кардюмюпатії</atitle><jtitle>Biopolimery i kletka</jtitle><date>1995-01-01</date><risdate>1995</risdate><volume>11</volume><issue>1</issue><spage>81</spage><pages>81-</pages><issn>0233-7657</issn><eissn>1993-6842</eissn><abstract>У роботі досліджено аутоантитіла проти тканиноспецифічних антигенів міокарда людини – актина і міозина. Методом твердофазного імуноферментного аналізу (ELISA) показано, що імунореактивність сироваток крові пацієнтів з дилятаційною кардіоміопатією (ДКМП) проти досліджених антигенів суттєво вища, ніж у здорових донорів. При порівнянні імунореактивності однакових сироваток проти антигенів, виділених із нормального і ураженого ДКМП міокарда, виявлено наступну закономірність: імунна відповідь на міозин із нормального міокарда була слабшою, ніж на той же білок із міокарда, ураженого ДКМП. Для актина спостерігалася зворотна залежність. Аналіз актина із нормального і ураженого ДКМП міокарда за допомогою методу обмеженого протеолізу дозволяє вважати, що з розвитком ДКМП цей білок підда ється субмолекулярним (скоріш за все, конформаційним) модифікаціям, які призводять до змін його імунореактивності. Отримані результати обговорюються з позиції функціонування скорочувального апарату кардіоміоцитів.</abstract><cop>Kiev</cop><pub>Natsional'na Akademiya Nauk Ukrainy - National Academy of Sciences of Ukraine</pub><doi>10.7124/bc.0003D7</doi></addata></record>
fulltext	fulltext
identifier	ISSN: 0233-7657
ispartof	Biopolimery i kletka, 1995-01, Vol.11 (1), p.81
issn	0233-7657 1993-6842
language	ukr
recordid	cdi_proquest_journals_2307172263
source	Elektronische Zeitschriftenbibliothek - Frei zugängliche E-Journals
subjects	Enzyme-linked immunosorbent assay
title	Дослідження аутоантитіл до тканиноспецифічних антигенів міокарда при дилятаційній кардюмюпатії
url	https://sfx.bib-bvb.de/sfx_tum?ctx_ver=Z39.88-2004&ctx_enc=info:ofi/enc:UTF-8&ctx_tim=2024-12-28T20%3A27%3A36IST&url_ver=Z39.88-2004&url_ctx_fmt=infofi/fmt:kev:mtx:ctx&rfr_id=info:sid/primo.exlibrisgroup.com:primo3-Article-proquest&rft_val_fmt=info:ofi/fmt:kev:mtx:journal&rft.genre=article&rft.atitle=%D0%94%D0%BE%D1%81%D0%BB%D1%96%D0%B4%D0%B6%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F%20%D0%B0%D1%83%D1%82%D0%BE%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%96%D0%BB%20%D0%B4%D0%BE%20%D1%82%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%B5%D1%86%D0%B8%D1%84%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D1%85%20%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B2%20%D0%BC%D1%96%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B4%D0%B0%20%D0%BF%D1%80%D0%B8%20%D0%B4%D0%B8%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%B9%D0%BD%D1%96%D0%B9%20%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%B4%D1%8E%D0%BC%D1%8E%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%96%D1%97&rft.jtitle=Biopolimery%20i%20kletka&rft.au=%D0%A1%D0%B8%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%BA,%20%D0%9B%20%D0%9B&rft.date=1995-01-01&rft.volume=11&rft.issue=1&rft.spage=81&rft.pages=81-&rft.issn=0233-7657&rft.eissn=1993-6842&rft_id=info:doi/10.7124/bc.0003D7&rft_dat=%3Cproquest%3E2307172263%3C/proquest%3E%3Curl%3E%3C/url%3E&disable_directlink=true&sfx.directlink=off&sfx.report_link=0&rft_id=info:oai/&rft_pqid=2307172263&rft_id=info:pmid/&rfr_iscdi=true