Еволюційна каріотипова теорія раку versusзагальновизнаної генної теорії раку

Згідно із загальновизнаною генною теорією раку, протягом останніх десятиліть рак вважали генним захворюванням, яке виникає в результаті детерміністичного послідовного накопичення мутацій у невеликій групі ракових генів, що відбувається за лінійної прогресії пухлини. Однак на противагу цьому постулату у недавніх роботах із секвенування геному та екзому первинних пухлин і їхніх метастазів, а також окремих ділянок однієї і тієї ж пухлини виявлено величезну кількість стохастичних генних мутацій у кожній пухлині однакового типу та значну внутрішньопухлинну генетичну гетерогенність з «розгалуженою еволюцією росту пухлини» або «переривчастою клональною еволюцією без проміжних розгалужень», або «відсутність домінантних клонів у пухлиннії тканині». Стохастичні каріотипові зміни і внутрішньопухлинну гетерогенність визнано провідною силою в еволюції пухлини і детермінантою розвитку терапевтичної резистентності і рецидиву. Еволюція каріотипу/хромосомної нестабільності і результуючий рівень внутрішньопухлинної гетерогенності суттєво корелюють з пухлиноутворювальним потенціалом клітин, прогресією пухлини від доброякісної до явно злоякісної та метастазування, а також з виживанням пацієнтів, чутливістю до хіміотерапії і ризиком виникнення резистентності. Обговорюється важливість еволюційної каріотипової теорії раку у розумінні біології раку і механізмів набуття стійкості до хіміотерапії.